З досвіду роботи

Інтерактивні технології навчання на уроках математики

 До відомих істин педагогіки, в яких переконана і я, належить така: вчаться діти, яким цікаво вчитися, і не хочуть вчитися ті, кому це не цікаво.
 Методична проблема, над якою я працюю останні роки звучить так: “шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні математики ”. Опрацювавши багато сучасних методичних рекомендацій з даного питання і випробувавши їх на практиці я прийшла до висновку, що саме інтерактивні методики навчання найкраще сприяють вирішенню даної проблеми.
 Інтерактивні технології навчання на уроках математики сприяють ефективному розвитку в кожної особи математичних здібностей, розвитку логічного мислення, системи загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки, як на уроках математики, так і в житті; розвитку здатності цінувати знання та вміння користуватися ними; усвідомленню особистої відповідальності та вмінню об'єднуватися з іншими членами колективу класу задля розв'язання спільної проблеми, розвитку здатності визнавати і поважати цінності іншої людини, формуванню навичок спілкування та співпраці з іншими членами групи, взаєморозуміння та взаємоповаги до кожного індивідуума, вихованню толерантності, співчуття, доброзичливості та піклування, почуття солідарності й рівності, формуванню вміння робити вільний та незалежний вибір, що ґрунтується на власних судженнях та аналізі дійсності, розумінні норм і порав поведінки.
В умовах інтерактивного навчання на уроках математики забезпечуються формування в його учасників передусім таких інтелектуальних умінь, як аналіз, порівняння, виділення головного, а також критичне мислення та здатність приймати відповідальні рішення.
Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають. Натомість соціальне замовлення не тільки України, а й світового співтовариства вимагає перш за все людей, здатних самостійно самовдосконалюватися. Це знайшло відображення і у доповіді ЮНЕСКО “Освіта: прихований скарб ”, де проголошено: “Людина має навчитися: пізнавати, тобто оволодівати інструментарієм, необхідним для розуміння того, що відбувається у світі; діяти таким чином, щоб робити потрібні зміни у середовищі свого мешкання; жити в суспільстві, беручи участь у всіх видах людської діяльності ” .
Теоретичною основою запровадження інтерактивних методів навчання мусять бути  системний, особистісно-зорієнтований та діяльнісний підходи до побудови дидактичних процесів; теорія оптимізації педагогічного, а також інваріантність процесу навчання, уроку як конкретної форми існування процесу засвоєння знань і методу навчання як мікродіяльності навчання.
 “Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)…”
Які сильні сторони інтерактивних методів навчання? Перш за все – підвищення “ККД” процесу засвоєння інформації. За даними американських вчених, під час лекції учень засвоює всього лиш 5% матеріалу, під час читання – 10%, роботи з відео/аудіоматеріалами – 20%, під час демонстрації – 30%, під час дискусії – 50%, під час практики – 75%, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання – 90%.  Як бачимо, відносно пасивні методи навчання (коли учень лише засвоює та відтворює інформацію) мають на рівень (в 5-10 разів!) нижчу ефективність, ніж активні та інтерактивні. Тому можна сформувати кредо інтерактивного навчання:
·                             Те, що я чую, я забуваю.
·                             Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.
·                             Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
·                             Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю я набуваю знань і навичок.
·                             Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
·                             Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.
Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку (це особливо важливо для старшокласників). Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.
Термін “інтерактивний” прийшов до нас з англійської мови і має значення “взаємодіючий ”. Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Одні вчені визначають його як діалогове навчання: “Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня ”.
Інтерактивні вправи на уроках математики зорієнтовані на:
розвиток належності мислення школярів, певної самостійності думок: спонукають учнів до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо. Деякі з інтерактивних вправ (наприклад, „Робота в парах", „Робота в групах", „Карусель", „Пошук інформації" та інші) спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, допомагають замислитися („Чи справді це так?"), дослідити факти, проаналізувати алгоритм розв'язків, розуміти їхню суть, перевірити і себе і свого товариша, знайти помилку; розвиток опору до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших: спонукають учнів до відстоювання власної думки, створюють ситуацію дискусії, зіткнення думок.
    
        
Уроки математики, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів, уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися поважати думку іншого і вміти аргументувати думку свою. Тому, на своїх уроках математики активно застосовую групову навчальну діяльність - модель організації навчання в малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою. Найчастіше парну і групову роботу я проводжу на етапі застосування набутих знань. Тому, клас поділяю на групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і ось постає питання, як організувати роботу з цими учнями. Щоб не залишати поза увагою інші групи дітей.
Важливим моментом групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливості різні варіанти організації роботи групи.
Застосування вправ „Аналіз ситуації", „Вирішення проблем", вчать дітей протистояти тиску більшості, відстоювати свою думку. Виявити помилку у судженнях, відповідях, вказати на неї і довести це - спонукає завдання, де вчитель зумисне допускає помилки.  Наприклад : у 8 класі вивчаючи тему «Раціональні рівняння та їх розв’язання» пропоную учням знайти помилки в «розв’язаннях» таких рівнянь : 1. «Розв’язання» : Виконавши в лівій частині ділення, одержимо. Поділимо обидві частини цього рівняння на :,,,, Перевірка : Підставимо перший корінь : ,. Підставимо другий корінь : . «Відповідь» :=2,=-2Коли в завданнях наявна певна проблемна ситуація, то розв'язання їх в умовах інтерактивних технологій активно стимулює діяльність мислення, спрямовану на подолання протиріччя, непорозумінь. Через зіткнення поглядів учні осягають суть, причини дій, вчинків; виробляють критичне ставлення до себе, вчаться бачити свої помилки та адекватно ставитися до них; порівнюють себе з іншими й ретельно себе оцінювати.
Наприклад, щоб викликати в учнів інтерес до вивчення формул скороченого множення та до їх застосування, організовую змагання “Учитель -  клас. ” на обчислення значень числових виразів виду
199*201, 252+2*25*5+52, (17+3)(172-17*3+32). Я виконую обчислення швидко і усно, діти - довго і письмово. Їх зацікавлює ця різниця. У них виникає бажання і самим навчитися так рахувати , як я.
У процесі інтерактивних вправ „Розумовий штурм", „Коло ідей", „Вирішення проблем", „Незакінчені речення" приймаються всі думки дітей як реальні, так і вигадані. Вправа „Пошук інформації" вчить школярів самостійно працювати з додатковою літературою, дає можливість віднайти факт, який може заперечувати те, що раніше приймалося як незаперечне. Для груп розроблено запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації - це роздатковий матеріал, підручник, довідкові видання. Учні об'єднуються в групи. кожен отримує запитання по темі уроку. Визначається час на пошук та аналіз інформації. Отже, це дає можливість для розвитку розумового скепсису щодо існуючих правил, висновків, думок;інтерактивні вправи спрямовані і на розвиток уміння знаходити спільні рішення з однокласниками; на підвищення інтересу школярів до вивченого матеріалу. Наприклад,вивчаючи у 6 класі тему «Пропорції, основна властивість пропорції» я застосовую метод Пошук інформації, де кожна група шукає певну інформацію.
Суть інтерактивного навчання на уроках математики полягає ще й в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів колективу. Це спів-навчання, взаємо-навчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять рефлектують з приводу тощо, вони знають, вміють і здійснюють.
Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, відкрито спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, самостійно приймати рішення.
Висновок.
Використання в роботі технології інтерактивного навчання дає учневі:
·        розвиток особової рефлексії;
·        усвідомлення включеності  в загальну роботу;
·        становлення активної суб'єктної позиції в учбовій діяльності;
·        розвиток навиків спілкування;
·        ухвалення моральності норм і правил спільної діяльності;
·        підвищення пізнавальної активності класу:
·        формування класу як груповій спільності;
·        підвищення пізнавального інтересу;
·        розвиток навиків аналізу і самоаналізу в процесі групової рефлексії; вчителеві:
·        нестандартне відношення до організації освітнього процесу;
·        формування мотиваційної готовності до між особової взаємодії не тільки в учбових, але і інших ситуаціях.


Немає коментарів:

Дописати коментар